За покликом серця

Новозеландець Джейсон Леїнг працює пілотом в елітній міжнародній команді вертолітників. Він не вважає себе героєм і каже, що просто виконує свою роботу. Нині Джейсон рятує життя на Евересті — там, де шансів на порятунок майже немає. Він доправляє поранених альпіністів на землю, щоб лікарі встигли вчасно надати їм допомогу.


Чому ви вибрали місцем роботи саме Гімалаї?

Мені пощастило провести три сезони в індійських горах у Кашмірі, і тоді я літав на найбільшій для себе висоті. Серед моїх друзів багато провідників, які працюють на Евересті. І, звичайно ж, сер Едмунд Хілларі — він перший із Нової Зеландії, хто підкорив цю вершину. Тож десь у глибині душі я завжди хотів поїхати в Гімалаї. Хотів побачити Еверест. Але, чесно кажучи, мені навіть не спадало на думку, що я буду працювати на найвищій точці планети.

Що найважливіше для пілота-рятувальника?

Найважче і водночас найважливіше — уміти зорієнтуватися в стресових умовах. Зазвичай я дуже напружуюся, а насправді потрібно заспокоїтися і розрахувати всі ризики. Коли ми літали в Антарктику, нас навчали в таких випадках робити паузу і рахувати до п’яти. А вже після цього слід знову проаналізувати обставини і прийняти рішення.

Як ви справляєтеся з емоціями в екстремальних ситуаціях?

У таких випадках я намагаюся відключитися від непотрібних думок і сконцентруватися на поставленому переді мною завданні. Треба думати про результат своїх дій і про те, як цього досягти. І навіть коли ми врятували когось, маємо ще дуже багато зробити, щоб ця людина опинилася в безпеці.
Так, упоратися з емоціями іноді буває дуже важко. Дехто з тих, кого я знав, загинули в горах, однак потрібно перебороти почуття страху та тривоги і рухатися вперед

У гори йдуть зазвичай підготовлені люди — їх, напевно, простіше рятувати?

Люди, які давно займаються альпінізмом, зазвичай уже мали справу з вертольотами і рятувальними операціями. Багато альпіністів приєднуються до рятувальних організацій, проходять спеціальне навчання і знають, як евакуювати людей, як вибрати оптимальне місце для проведення операції тощо. Коли ж досвіду немає, то ризик, звичайно, вищий. Словом, якщо відповідати на це запитання, то так: рятувати досвідчених альпіністів легше.

Яких помилок найчастіше припускаються альпіністи під час сходження?

Одна з найпоширеніших проблем — обмороження. Зокрема, часто траплялися випадки обмороження минулого сезону, адже торік у горах було дуже холодно. Тобто помилкою є те, що люди знімають рукавиці при вкрай низьких температурах.

А які небезпеки високо в горах підстерігають пілота вертольота?

Гадаю, є дві найбільші загрози: перша — це потрапити в хмару і втратити візуальні орієнтири. Особливо уважним щодо цього потрібно бути в Непалі. Імовірність успішного проходження хмари менше одного відсотка.
Нестача пального — це другий фактор високого ризику. До того ж проти кожного пілота грає надмірна самовпевненість.
Новий проект «Рятувальники Евересту» з 11 квітня о 23-00 на Discovery Channel.

a!