З онлайну в офлайн — шлях до себе

Сучасний світ розвивається швидше, ніж будь-коли в історії людства.  Футурологи прогнозують, що цей розвиток пришвидшуватиметься, світ ставатиме технологічнішим, а життя оцифрованим

Діджиталізація й автоматизація — це обов’язкові ознаки прогресу. Вони полегшують наше життя, дозволяючи витрачати менше часу на рутинні задачі, як-от пошук та систематизація інформації, та звільняючи час для творчості.

А втім, чи дійсно людина майбутнього зможе використати додаткові можливості та стати креативнішою? Тут є певні загрози, ознаки яких можна бачити вже сьогодні, спостерігаючи за поколінням Z.

Це молодь віком 15–24 роки. Характерна ознака — народжені з ґаджетами у руках. Те, що для нас було технологією із майбутнього, для цього покоління є органічною частиною їх повсякдення.

Інша ознака — це самотність. Це кардинально відрізняє покоління Z від попередників. Вони  часто не мають близьких друзів у реальному житті. Більше спілкуються з екранами ґаджетів, ніж із живими людьми. Як наслідок — проблеми з емоційним інтелектом. Цим молодим людям важко вирізняти та описувати свої емоції, зрозуміти інших та як на них реагувати.

Що це як не втрата себе, втрата змісту? Ми все далі йдемо у світ онлайну і все менше доторкаємося до реального життя, забуваючи мову відчуттів. Те, що забезпечує технологічний прогрес, веде до гуманістичного регресу.

Проте, світ майбутнього має належати людині. Здається, ніби всім керуватиме штучний інтелект. Можливо це так з погляду мас та їх сприйняття. Але з погляду мислездатного індивіда — управляє не технологія, а народжена креативною людиною ідея. А отже, майбутнім керуватиме людина.

Однак креативність у віртуальному світі не народжується. Вона народжується від людини до людини, коли включаються всі п’ять органів чуття та наш мозок починає активно працювати. Креативність — це робота мозку. А йому для цього потрібні складні задачі. А саме — метафори, складна музика, смислові тексти, глибинні розповіді в деталях, які писали Чехов, Толстой, Гоголь, Ремарк.

Зараз же все спрощується. Інтернет зробив непотрібним тримати важливу інформацію у голові. Адже ми завжди знаємо де її знайти в Google. Але обізнаність про місце для пошуків не означає знання цієї інформації. Тому мозок має все менше фактів для активних роздумів, усе менше «складної» їжі.

Тетяна Чернігівська сказала про мозок: «Якщо ми ляжемо на дивані та будемо довго лежати, то скоро ми вже не будемо вміти ходити». Коли мозок не зустрічатиметься зі складними завданнями, він завтра перестане мислити.

У цифровому світі людині, як ніколи, потрібно повертатися до себе, тренувати свій мозок, розвивати свою чуттєвість. Варто іти в парки, до театру, у музеї, смакувати витончену їжу, слухати класичну музику, відкривати новий досвід і постійно давати мозку складні завдання. Одним словом, робити все, щоб вирватися з віртуального у реальний світ — включити себе реального.

Таку задачу  ми маємо на меті, починаючи проект «ArchArt», який хочемо зробити щорічним. Перший захід проєкту присвячений темі «Ти, контекст і середовище». Він відбудеться 11­–13 жовтня.

Ми проведемо експеримент, що допоможе розкрити нашу креативність. Зберемо друзів та партнерів, об’єднаємо творчих людей, наповнимо ці три дні новим досвідом у новому контексті.

Зокрема, ми запланували знайомство із середовищем Черкас та екскурсію у найкращий в Україні зоопарк. А також дегустацію авторських коктейлів M-OCEAN, вечори джазу та саксофону та запальну Зумбу для розкутості тіла.

А для пробудження мозку говоритимемо з гостями про дизайн, як спосіб мислення і підхід до організації життя; про гуманізм у партнерстві; про цінності, які об’єднують однодумців та допомагають не тільки створювати якісний продукт, але й змінювати контекст навколо себе.

Як казав видатний педагог Антон Макаренко: «Виховання продовжується навіть тоді, коли нас немає вдома».

50% коштів від продажу квитків на «ArchArt» направимо на допомогу Черкаському краєзнавчому музею для реставрації історичних цінностей. Це внесок у культурний розвиток середовища, де проживаємо та працюємо. Це наша соціальна відповідальність — створювати такі умови, формувати такі смаки, цінності й прагнення, які розвивають творче і креативне начало в людині.

На завершення варто сказати, що інтернет і технології — це лише інструменти. Кінцева ж ціль — людина креативна та творча. Тому важливо не занурюватися у віртуальний світ, а мати баланс офлайну й онлайну у співвідношенні щонайменше 60/40. Тоді проведений в офлайні час стане ресурсом. Він допоможе бути точними в онлайні, вміти вирізняти суспільно важливу інформацію та брати її з величезної маси наявної уже. Це сприятиме нам  бути креативним, продовжувати прогрес та будувати майбутнє.

Статті по темі:

Кайдзен: досконалість по-японськи

Екоцентризм – змінюйся сьогодні, щоб не вимерти завтра

a!