Гроші з натовпу, або з хати по нитці

Термін «краудфандинг» з’явився 1997 року, коли британська рок-група Marillion зібрала серед своїх прихильників кошти на турне по США. Сьогодні завдяки краудфандингу тисячі компаній мають змогу втілити в життя свої проєкти, а мільйони охочих — зробити власний внесок, щоб ідея ожила

Як це працює

Засновники проєкту подають опис проєкту на одну з платформ, де люди зголошуються бути добровільними інвесторами. При цьому вказують термін і мінімальну кількість коштів для реалізації ідеї. Проєкт може зібрати й більше заявлено, та якщо до встановленого терміну не назбирається необхідна сума, гроші доведеться повернути або віддати на доброчинність.

Куди подавати ідеї

Існує декілька відомих краудфандингових майданчиків, кожен із яких має свою специфіку. Kickstarter — завдяки цій платформі фінансування отримали відомі на весь світ стартапи: «розумний» годинник PEBBLE з E-Ink дисплеєм, 3D-принтер Form 1 із технологією Stereolithography, VR-окуляри Oculus Rift тощо.

Зареєструвати проєкт непросто, однак ті, кому вдається, отримують унікальну можливість представити ідею усьому світу й отримати не лише кошти, а й майбутніх клієнтів. Якщо фінал успішний — за послуги треба сплатити 5% від залучених коштів, якщо ні — сплатити кошти за транзакції.

Менш популярний, але простіший за процедурою реєстр — Indiegogo. Сайт FundRazr спеціалізується на некомерційних проектах. На GoGetFunding можна збирати кошти як на особисті потреби, так і на стартап.

«Тривалість кампаній становить від 30 до 60 днів. Кажуть, що 60 днів — забагато. Це нібито розосереджує ресурси команди. Однак що більше часу, то більше грошей зможе зібрати кампанія. Водночас 30 днів — це замало, хоч і в останні дні зазвичай приріст грошей порівняно незначний. Тож шукайте золоту середину, зважайте на дні тижня й свята», — радить Ярослав Ажнюк, CEO одного з найуспішніших українських проєктів Petcube, якому вдалося зібрати на Kickstarter понад $250 000.

В Україні також є краудфандингові платформи. Так, Big Idea спочатку була створена як блог для розповідей про ідеї у сфері соціальних інновацій.

А згодом було відкрито краудфандингову платформу «Спiльнокошт». Його засновники підкреслюють, що до них подають не просто хороші ідеї, а добре продумані ініціативи від дієвих громадян. Серед успішних проєктів, які зібрали кошти завдяки платформі, — Громадське телебачення, кінофестиваль «Ровер», акція «Зробимо Україну чистою», Арт-пікнік Слави Фролової тощо.

Станом на травень 2017 року на «Спільнокошті» 22 899 доброчинців профінансували 164 успішних проєктів на загальну суму 10 732 187 грн.

«Потрібно завжди думати, наскільки чужий досвід може бути релевантним для вашого бізнесу й наскільки ваших компетенцій достатньо, щоб реалізувати це так, як це зміг реалізувати порадник, — вважає Ярослав Ажнюк. — На практиці рідко побачиш дві однакові історії успіху — поради корисні як дороговказ, як сигнали про небезпеку. Спроби точно відтворити чужі поради зазвичай приречені на провал, адже в кожного свій шлях».

 

Автор: Ольга Дідок

Читати також: Світло в океані, або життя наглядача маяка

a!