Гастрономічні пригоди в Ізраїлі

Різний Тель-Авів

Наш рейс від лоукосту EL AL UP прибув о 5 годині ранку до Міжнародного аеропорту імені Бен-Гуріона (Ben Gurion International Airport) ― головного аеропорту Ізраїлю, розташованого за 14 кілометрів від Тель-Авіву.

Відпочивши після нічного перельоту, я вийшла з готелю й одразу відчула інше повітря, як це зазвичай відбувається L1120802після прильоту в іншу країну, особливо якщо потрапляєш в інакшу кліматичну зону. Повітря було чистим, і відчувалося, що десь поруч Середземне море. Після нічного перельоту рецептори були особливо загострені, і тому, крім морських ноток, відчувалося, що повітря просочене апетитними ароматами м’яса-гриль та свіжоспеченого хліба. Тож мої гастрономічні пригоди почалися досить обнадієно.

Щоб зрозуміти смаки Тель-Авіва, треба дослідити його з різних боків. Ми почали із славетних закладів харчування міста. Тель-авівські ресторани здебільшого переповнені, особливо у вечірню годину. Переважно клієнтами є самі ізраїльтяни: по-перше, рівень життя у країні це дозволяє; по-друге, традиція збиратися разом сім’ями залишилась.

Ми завітали до одного з відомих закладів Тель-Авіву ― ресторану «Герберт Самуель» (Herbert Samuel restaurant). Щоб не залишитися голодними, слід попіклуватися про себе і замовити столик заздалегідь. Офіціанти спритно пересувались між гостями, щоб прийняти або доставити замовлення у заповненому ресторані. Довелось трохи почекати, але результат був вартий того. Страви виявилися насиченими апетитними ароматами і приємними на смак. Тож недаремно цей ресторан обирають політики та богема міста.

ЕдаУ ресторанах Тель-Авіву пропонуються переважно страви європейської та арабської кухонь, або їхній ф’южн ― однак усе готується, так би мовити, з ізраїльським акцентом. Так, досить часто дотримується принцип кошерності в їжі. Кошерність ― це правильність того або іншого продукту з точки зору ізраїльської культури та релігії.

Треба відмітити, що морепродукти не відносяться до кошерної їжі. Тож ці страви можна замовити лише в деяких закладах міста. Однак якщо ви знайдете їх, то не сумнівайтеся, що вони будуть приготовані на вищому рівні. Ресторан з дуже знайомою для нас з дитинства назвою «Баба Яга» (Baba Yaga) пропонує гостям саме такі страви. Я замовила сковорідку з морепродуктів під сирним соусом і, треба сказати, ані секунди не пошкодувала!

Якщо ви витончений гурман і хочете спробувати вишукану кухню, тоді вам слід відвідати ресторан Sky Blue, що на останньому поверсі готелю всесвітньої мережі Carlton. Тут я куштувала страви із сирого м’яса. Я нечасто споживаю сире м’ясо і, чесно кажучи, упереджено до цього ставлюсь, однак все-таки думаю, що це питання гігієни та санітарії. Я відчувала смачну їжу і ні на мить не задумалась про термічну обробку продукту, точніше про її відсутність. Тож міф розтанув у роті разом із тонко нарізаними шматочками м’яса. До речі, у деяких готелях за приготуванням і відбором їжі у ресторанах, навіть на шведському столі, слідкує свій ребе.Рынок4

Та їсти тільки у вишуканих ресторанах Тель-Авіва замало, щоб розкрити для себе гастрономічну культуру в усій повноті. На центральному ринку Левінські (Levinsky Market), куди ми вирушили на наступний день, нам траплялися переважно арабські страви, а саме: гумус, кебаб, коржики, спеції, халва та інші східні солодощі. І недиРынок3вно, адже східні базари мають суто арабське походження. Усі продавці так само заохочують, пропонують пробувати, торгуються з вами, швидко намагаються загорнути товар і відпустити клієнта ― як і Рынок6має бути на східному ринку ― усе колоритно і усього вдосталь. Прямо тут можна усе пробувати та їсти, потрібно лише запастися великою кількістю води, адже страви насичені різноманітними спеціями.

З першого погляду ринок не здавався безкінечним, однак виявився досить компактним (враховуючи порівняно невеликі площі країни та міст), і ми досить швидко прийшли туди, звідки почали.

 Курс на північФерма сырная2

Гастрономічна подорож продовжилась далі на північ країни, де на нас вже чекали ферми та господарства, на яких тримають і вирощують кіз та вівці. Прямо на місці тут виробляють різні види сирів, і слід зазначити, що обід на сирній фермі під назвою Ein Camonim став не просто довгоочікуваним, а й екологічно чистим і кошерним!L1130961

Кліматичні умови на півночі країни пом’якшені, тому тут зосереджені ферми з вирощування фінікових пальм і винні господарства. Побувавши у місцях саме виготовлення продукції та познайомившись з тими, хто заснував господарство або має до цього далеко не другорядне відношення, стає значно цікавіше L1130952та смачніше куштувати фініки та вино, які виростили і виготовили саме тут. Ми відвідали винні господарства Golan Heights Winery і Binyamina Winery, а також фінікову ферму Kibbutz Kinneret.

До своїх гастрономічних досліджень я додала ще одне. У районі верхнього Галілея (Upper Galilee region) ми зупинились у готелі Mizpe Hayamim, що у містечку Рош Піна (Rosh Pina). Готель зацікавив своїм розташуванням серед буйної зелені та в оточенні недоторканої природи. Тут почуваєшся, немов у ботанічному саду.

Друга родзинка готелю в тому, що вся їжа готується з власно вирощених і вироблених продуктів, починаючи від зелені та салатів і закінчуючи хлібом, сирами та іншими стравами.

Эко-Отель3Третя особливість ― це те, що усе, що тут вирощується, не підлягає щонайменшій хімічній обробці. Тут є власний секрет боротьби із шкідниками.

Кожен може прогулятися господарством і мальовничими садами екоготелю ― жодних заборон або парканів. Тут вам і кури, і вівці. Поряд печуть власний хліб, є затишний екомагазинчик, де можна придбати будь-який продукт додому.

Гастрономічні дослідження залишили по собі приємні спогади і допомогли скласти загальне уявлення про культуру краю не тільки з історичної точки зору, яка, до речі, є багатою та величною, але й з боку культури споживання їжі.

Окрім цього, є ще традиції та обрядові страви, але про них вже в іншій подорожі!Эко-Отель2

Ольга Орєхова

a!